ПАТРІАРХОВІ ЙОСИПУ 120 РОКІВ.

17 лютого 2012 року святкуємо 120-ий Ювілей Патріарха Йосипа. Кардинал Йосиф Сліпий про себе. Моє ціле життя було і є тісно зв'я¬зане, і за те слава Богу, з долею і недолею нашого народу. Коли я хотів би його коротко схарактеризувати, то мусів би по ділити його на три, менш-більш, періоди або етапи. Двадцять п'ять літ, може і звиш, не вчиспяючи дитинства, я був студентом, других двадцять п'ять літ - професором і ректором, двадцять п'ять літ у тюрмі, та й тут кілька літ на так званій волі, бо яка єпископові во ля, копи його Церква в неволі?! Коли глянути на перші молодечі літа, то вони були, як і загаль но ціле життя важкі, праця і праця, школа і школа. Я не мав ніколи жодної приємности. Як так можливо? А все ж так було!

Докладніше

190 років тому освятили перший на Буковині храм УГКЦ

Нарис з історії громади Собору Успення Пресвятої Богородиці УГКЦ Чернівців. Греко - Католицька Церква на теренах буковинської землі має свою давню історію, їй понад два столітті. Ще в 80-х роках 18 століття, були зроблені перші кроки до організування Української Греко - Католицької громади. Нажаль у той час цю справу довести до кінця так і не вдалося. Важливі зміни сталися в 1811-1814 рр., коли на Буковині розпочались перші регулярні богослужіння. Обслуговували громаду священики Студницький, В. Терлецький, Г. Дубовіцький, С. Лижогубський. Саме ці душпастирі зробили не тільки чимало для того щоб повернути людей до духовних джерел, але й подбали про дух національного відродження українців Буковини. Першого жовтня 1914 року парохом і деканом для Чернівецької губернії було призначено отця Теодора Лаврецького, який підпорядковувався Митрополиту Львова. Тут варто пригадати, що декану Т.Лаврецькому також підпорядковувались громади Садгора, Заставна, Погорилівки, Великий Кучурів, Серет, Глибока.

Докладніше

До 20-и ліття виходу УГКЦ з підпілля

До 20-и ліття виходу УГКЦ з підпілля Громадський рух за відновлення діяльності УГКЦ став історичною складовою національно-визвольного руху кінця 80-х - початку 90-х років. Відродженню УГКЦ активно допомагали українські громадсько-політичні формування: Народний Рух України, Гельсінська спілка, Український Християнський демократичний фронт. 17 вересня 1989 року у Львові відбулася маніфестація населення Галичини за легалізацію УГКЦ. Акція почалася біля обкому партії. О 10 годині розпочалося Богослужіння за легалізацію УГКЦ, на якому співслужили 38 священиків, там же прозвучало зачитане звернення до Генерального секретаря Михайла Горбачова з вимогою легалізувати УГКЦ. В акції, за приблизними підрахунками, взяли участь близько 250 тисяч людей. Проведення її транслювалося на багатьох провідних каналах світу. Такі самі акції відбулися в Івано-Франківську 1 жовтня, в Тернополі 14 жовтня і ще раз 26 листопада у Львові, перед зустріччю Івана Павла ІІ і Михайла Горбачова, яка мала відбутися в Римі. 10 лютого 1991 року у Ватикані зібрався останній поза Україною синод усієї ієрархії церкви за участю єпископів із Західної України.

Докладніше

Історична хроніка

Вибрана хроніка з життя УГКЦ на Буковині. 1780 р. - У Відні двірська воєнна рада піднімає питання греко - католиків Буковини. Перша спроба надати українцям-греко-католикам Буковини офіційного статусу. 1781 р. - Православний єпископ Радовецький Герескул листом до віденського генерала Енценберга протестує проти віденської постанови і доля уніатів залишається безучасною ще 30 років. 1812 р. - Число русинів-католиків в одних тільки Чернівцях зростає до 536 родин, цісар Франц II наказує офіційно утворити греко-католицьке душпастерство в Чернівцях, Сереті і Качиці. 1814 р. - Буковина дістає іменованого декана Чернівецького о. Теодора Лаврецького; до Чернівецького деканату тоді належали Садгора. Заставна, Погорилівка, Кучурмаре, Серет і Глибока. 1821 р. - Завершено будівництво найбільшого храму УГКЦ в Чернівцях, нині співкатедральпий собор Успення Пресвятої Богородиці. 1835 р. - Призначено парохом і деканом Чернівецьким отця Теодора Максимовича, котрий душпастирював на Буковині 46 років.

Докладніше

Спогади отця І.Шиха про візит на Буковину Андрея Шептицького

І С Т О Р И Я Церковної Унії на Буковині від початку ї ї заснованя аж до 1901 року. Написав Крилош. Іван Ших, руский Віденьский парох. Инакше випала візитація єпископа Шептицкого па Буковинї. Вже то не один чоловік мав природжений якийсь надзвичайний дар, що притягає других до себе, а такий еще високою просьвітою і обережним домашним вихованєм постепенований дар посїдае єпископ Шептицкий. Кому лучилось хоч раз видїти ту імпонуючу личність, сіяючу лагідностию і добротою, або хто мав нагоду довший час з ним перебувати, тому лишить ся завсїгди в памяти милий образ того сьвятителя. Будучи на Буковині заглянув він до найдальших закутин, де лише мешкають наші віроісповідники всюдп голосив до народу добре обду¬мані красні науки, але нігде і нїколи не вихопило ся єму анї одно слово, яке би могло б чім небудь діткнути чужий обряд; всюди говорив з великим тактом і надзвичайною обережностию.

Докладніше

Стриб: 01